Урок української мови (8 клас). ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ ТА УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ.

 

ТЕМА: ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ОДНОСКЛАДНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ                                          З ГОЛОВНИМ  ЧЛЕНОМ У ФОРМІ ПРИСУДКА.

              ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ ТА УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

 

МЕТА: сформувати в учнів поняття про односкладні прості речення, їх види;

              ознайомити з означено-особовими та узагальнено-особовими реченнями,

              способами вираження в них головного члена;

              розвивати вміння знаходити їх у тексті та визначати  правильно види,

              а також уміння зіставляти і порівнювати;

              удосконалити навички доречно використовувати такі речення у власному

              усному та писемному мовленні;

              поглибити знання учнів про головні та другорядні члени речення;

              виховувати увагу й пошану до влучного, образного слова у формі зразків

              усної народної творчості, любов до рідної землі;

              поповнювати словниковий запас слів учнів;

              розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення та мовлення учнів.

 

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок з елементами повторення

                          (формування мовної компетенції).

 

ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, технічне обладнання, роздавальний матеріал – таблиці.

 

ЕПІГРАФ: „…Зима розкрила нам свої обійми,

Навколо хат уже лежать сніги …”

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ, ОГОЛОШЕННЯ ЕПІГРАФА 

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                      (записати дату і тему уроку у зошит ).

Вчитель:

 -  На цьому уроці ми з вами повторимо вивчене в 5 класі про односкладні речення, ознайомимося з їх видами і будемо вчитись знаходити і розпізнавати їх в тексті. Для того щоб це зробити, а також вміти правильно й доцільно вживати такі речення у власному усному та писемному мовленні для написання творів та переказів, щоб збагатити наше мовлення, зробити яскравішими та виразнішими наші висловлювання ми повинні вивчити тему „Односкладне речення ”. Почнемо ми з вами з повторення

уже відомих вам правил.

 

1.1      Актуалізація опорних знань учнів (бесіда):

-          Що становить граматичну основу простого речення? (підмет і присудок)

-          Назвіть види речень за складом граматичної основи. (двоскладні та односкладні)

-          Яка особливість односкладного речення? (граматична основа такого речення виражена    одним головним членом речення – або підметом, або присудком, наприклад:                                                   У школі готуються до Нового року. Надворі сніг.)

 

  1.2 Опрацювання теоретичного матеріалу - § 16 стор. 72

Вчитель:

-          Порівняйте речення. Визначте граматичну основу. Дайте характеристику цим реченням.     

                 Зима.                       Холодна зима.                          ///                           Настала зима. 

   -    Чи можна сказати, що думка, виражена односкладним реченням, неповноцінна?

          (ні, вона просто виражена коротше, лаконічніше)

 

-          Які ви знаєте двоскладні речення за наявністю або відсутністю другорядних членів речення?         (існує два види речень – поширені і непоширені)

 

-          Зверніть увагу на перше і друге односкладне речення, яка між ними різниця?                                                         (у першому – тільки головний член речення, а у другому  є другорядний член –                                               це означення холодна, тобто перше є непоширеним, а друге – поширеним).

 -   Наведіть власні приклади двоскладного та односкладного речення.

 

2.     Колективне опрацювання схеми „Види односкладних речень ” (§ 16 стор. 74)

 

Вчитель:   Зверніть увагу!

-          Не є односкладними речення, у яких присудки виражені дієсловом у формі 3-ї особи однини теперішнього й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу. Це двоскладні речення з пропущеним підметом, який відновлюється з контексту.

Наприклад:

1.      Дивиться (3 особа одн. теп. час) цікавий фільм.

2.      Дивився (однина, минулий час, дійсний спосіб) цікавий фільм.

Із цих речень не зрозуміло, хто саме виконує дію (він, вона, я, ти), а тому вони потребують підмета.

 

3.     Вибіркова робота з текстом.

   Назвати і записати односкладні речення, визначити граматичну основу в них, визначити,                                   якою частиною мови вона виражена, визначити вид односкладних речень                                                                      (іменне, дієслівне – з головним членом у формі присудка чи підмета).

 

   Вирій. Так називали омріяну райську країну. Лежала вона нібито далеко за обрієм, за синіми морями. Манила до себе перелітних птахів. В цей рай земний птахи відлітали зимувати.                          Першою поспішала туди зозуля. В неї були ключі від вирію. Сойка вирушала у вирій аж тричі на рік.    

 

Та так ніколи й не досягала його. Цікава пташина поверталась з півдороги дізнатись,                                    скільки вона  пролетіла за день…

 

-          Чи можна вважати односкладні речення усіченими порівняно з двоскладними?                                         (напевно ні, тому що зміст їх від цього не втрачається)

 

-          Які з них є поширеними?                                                                                                                                                                (2, 3, 4-те речення)

 

4.     Робота з таблицею „Односкладні речення з головним членом у формі присудка ”.

 

Вчитель:

-          Зараз ми з вами ближче познайомимось з двома видами односкладних речень,                                                     граматична основа яких містить лише присудок – це означено-особові (О-О) та узагальнено-особові речення (У-О).

 

Означено-особові

речення

О-О

 

Приклади

Узагальнено-особові речення

У-О

 

Приклади

 

Виражають дію, яку виконує конкретна особа

 

Виражають дію, яка стосується будь-якої особи, заклик до всіх і кожного

Виражається:

1)      дієсловом 1-ї та 2-ї особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу;

 

2)      дієсловом наказового способу.

 

Радіємо поверненню зими.

 

Чую спів землі.

 

 

Прислухайся до голосу розуму.

Виражається:

1)      дієсловом 2-ї особи однини;

 

2)      рідше – дієсловом в інших особах.

 

Не кажи „не вмію”, а кажи „навчуся”.

 

Решетом воду не носять.

 

Широко використовуються в усіх стилях мовлення, а також у реченнях, які містять наказ, прохання, спонукання до дії.

 

Містять узагальнені судження,

вживаються в основному в розмовному мовленні

і в народній творчості

(здебільшого у прислів’ях та приказках)

 

 

5.     Пояснювальний диктант.

   Записати речення, охарактеризувати їх за схемою:

а) Знайти граматичну основу.

б) Назвати спосіб вираження головного члена речення.

в) Визначити вид односкладного речення.

 

   (О-О) Захоплюємось красою зимових пейзажів. (захоплюємось – І ос. множ. теп. час)

   (У-О) За обіцянку кожуха не купиш. (не купиш – ІІ ос. одн.)

   (О-О) Люблю в холодну зимну ніч спостерігати за зірками. (люблю - І ос. одн. теп. час)

   (У-О) У нього не розживешся і серед зими льоду. (не розживешся – ІІ ос. одн.)

   (У-О) Розуму не позичиш. (не позичиш – ІІ ос. одн.)

   (О-О) Морозну свіжість відчувай на смак. (відчувай – дієслово наказового способу)

   (О-О) Зачаровано милуєтесь морозними візерунками на вікні. (милуєтесь – ІІ ос. множ. теп. час)

   (У-О) Знання без помилок ніде не купиш. (не купиш – ІІ ос. одн.)

 

6.     Дослідження-реконструкція.

                                                          

    Перетворіть подані двоскладні речення в односкладні і визначте їх види.

1.      Якщо ти влітку працюєш, то взимку ти не голодуєш.                                                                                     (Якщо влітку працюєш, то взимку не голодуєш. У-О)

2.      З почуттям тривоги і радості ми чекаємо Нового року.                                                                                                       (З почуттям тривоги і радості чекаємо Нового року. О-О)

3.      Ти за рідний край життя віддай.                                                                                                                                              (За рідний край життя віддай. У-О)

4.      Ти подивись на вкриті білосніжним килимом поля.                                                                                   (Подивись на вкриті білосніжним килимом поля. О-О)

 

7.     Творче завдання.

 

-          Подивіться на екран, перед вами зображена картина із зимовим пейзажем. Складіть 2-3 речення за картиною, використовуючи різні види односкладних речень. Назвіть граматичну основу і вид складених речень. Зверніть увагу, що прості речення з неповною граматичною основою і другорядним членом речення обставиною є двоскладними реченнями з пропущеним одним головним членом речення, а не односкладним.

 

 

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

 

1.     Підведення підсумків (бесіда):

 

Вчитель:

   -  Яке речення називають односкладним?Наведіть приклад.

   -  Які види односкладних речень ми вивчили сьогодні на уроці? (О-О та У-О)

   -  На які види поділяються односкладні речення за наявності або відсутності                                           

      другорядних членів речення? (поширені та непоширені)

-  Чи потрібний другий головний член речення для розуміння змісту? Наведіть приклад.

    (ні, другий головний член односкладному реченню не потрібний, оскільки зміст його

     і так зрозумілий.  Наприклад: Люблю морозну білосніжну зиму.)

 

2. Підсумки уроку у вигляді таблиці:

 

Вчитель:

-          Заповніть таблицю.

 

Знаю…

Умію…

Треба попрацювати над …

 

 

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

  1) § 16 с.79, вправа 126;

 

  

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Урок української мови (5 клас). ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Комплексні завдання для учнів 5 – 11 класів із використанням здоров’язбережувальних технологій на уроках української мови