Урок української літератури (7 кл.) Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут». Зміст та історична основа повісті

 

Чортківська загальноосвітня школа I – III ступенів № 5

 

 

Тема. Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут». Зміст та історична основа повісті

Мета: поглибити раніше набуті знання учнів про І.Франка – класика української літератури, людину надзвичайної працьовитості та енциклопедичних знань; розпочати роботу над ідейним змістом твору «Захар Беркут»; розкрити історичну основу повісті та джерела її написання; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння виразно читати, логічно мислити, співставляти, робити висновки; формувати життєву компетентність учнів на прикладі життя тухольської громади; виховувати почуття поваги, пошани до творчості Каменяра; любов до рідного краю, народу; прищеплювати інтерес до історичного минулого України, наслідків власної праці.

Обладнання: портрет І.Франка, окреме видання повісті «Захар Беркут».

Тип уроку: комбінований.

Форми і методи: мультимедійна презентація «Багатогранна творчість І.Я.Франка», виразне читання тексту; проблемний; частково-пошуковий.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями.

•          Що вам відомо про життя І.Франка, зокрема, його дитячі роки?
•          Які твори видатного митця ви читали? Чим вони запам’яталися вам?
•          Чому, на ваш погляд, І.Франка називають Каменярем?
•          Як ушановують пам’ять І.Франка в Україні і світі?

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Слово вчителя:
     - Іванові Франку належить понад 5000 творів у різних галузях літератури й науки. Випущені у світ 50 томів – лише третина від написаного. На початку ХХст. ім’я Франка набуває широкої популярності. «Академія в одній особі» - називали його сучасники. До того ж він вільно володів чотирнадцятьма  мовами.
     - Дослідники-франкознавці порівнюють творчість І.Франка з велетенським морем, глибини якого ще далеко не пізнані. І сьогодні ми з вами зробимо ще один крок у вивченні творчості Івана Яковича Франка.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.
     1. Короткі відомості про І.Франка та його багатогранну творчість.
(Мультимедійна презентація «Багатогранна творчість І.Франка»)

     2. Історична основа та джерела повісті «Захар Беркут».
Слово вчителя:
     - Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичі І.Франко писав повість «Захар Беркут». Основні події твору відбуваються в селі Тухлі, яке існує й нині. Про описані в повісті події збереглося мало документальних відомостей, тому письменник звернувся до народних легенд та переказів.
     У переказі, записаному від Миколи Гасинця із Закарпаття, розповідається про похід монголо-татар у Карпати 1241 року, зокрема про один з епізодів боротьби русичів проти «песиголовців»: «Русини підрубали дерева, наклали в купи каміння і воду перегодили. Коли татари ішли в той глибокий звор, тогди люди ті підрубані дерева, каміння і воду пустили за одним свистом. То всьо почало гучати, стріляти і вибило много татар. Котрі ще обстали живі, пошли далі і лягли спати під полонину Стой. Уночі урвавлася велика хмара, і от великий дощ урвав гору. На ній много татар пропало».

     3. Стислий переказ І розділу повісті.

     4. Виразне читання уривків з ІІ розділу:
- від слів: «Стародавнє село Тухля…»
до «… війнами збагачені бояри» [с.25 – 26]1 ;
- від слів: «А про той камінь…»
до «… і роздавить її собою» [с.34].

     5. Розповідь про життя тухольської громади за опорними словами і словосполученнями (інтерактивна технологія «Передбачення»).
Скотарство – хліборобство – власність тухольської громади – головний тухольський скарб.
Друге головне джерело достатку тухольців – ненастанна війна з природою – «тухольський прохід».
Три старці – сріблом кований ланцюг – копа, рада громадська.

     6. Творча робота.
Посилаючись на текст повісті, доведіть тезу: «Тухольщина жила «своїм свобідним староруським громадським життям» [с.45].
 «Ненастанна війна з природою ... виробляла силу, сміливість і промисловість народу, була підставою й пружиною його сильного свобідного громадського ладу» [с.26];
 «Мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощі і горі» [с.41];
 «... громада має власть сама, а більше ніхто...» [с.27];
 «…від громадської ради жоден дорослий громадянин, чи муж, чи жінка, не був виключений. І хоч рішаючий голос мали тільки старці-батьки, але при нараді вільно було й молодежі, й жіноцтву подати свій голос під розвагу старцям» [с.38];
 «Громада була для себе і суддею, і впорядчиком у всьому» [с.41];
 «Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа – громада сама, вся і завсігди бачно берегла своє добро» [с.41 – 42];
 «Бідних не було в громаді; земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсігди отвором для потребуючих» [с.42];
 «…Тухольщина раз у раз підносилася не лише добрим побутом, але й свобідним громадським ладом. Своїм приміром вона освіжувала і піддержувала всю дооколичину верховину…» [с.45];
 «...тухольська громада вміє бути справедливою» [с.31];
 «Наша Тухольщина, наш рай» [с.28].

V. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.
     Прочитати за підручником с. 34 – 38.
     Прочитати і проаналізувати уривки з повісті «Захар Беркут», в яких зображується героїчна боротьба тухольської громади проти монголо-татарських завойовників (Додатки: 1.1; 1.2; 1.3; 1.4; 1.5).